Організація виховної роботи

Семінар-тренінг "Профілактика насильства серед підлітків"

  

   13 листопада 2019 року у Голованівському будинку дитячої та юнацької творчості відбувся семінар заступників керівників шкіл з виховної роботи, педагогів-організаторів, керівників шкільних методичних об’єднань класних керівників, практичних психологів та соціальних педагогів району з проблеми «Профілактика насильства серед підлітків». Юлія Вікторівна Богач та Марина Володимирівна Мукоїда, працівники психологічної служби Голованівського ліцею  ім. Т.Г.Шевченка, провели тренінг «Булінг у дитячому середовищі», під час якого учасники опрацювали питання: «Що таке булінг?», «Структура булінгу», «Психологічний портрет булінгу», «Наслідки булінгу», розглянули ситуації його виникнення та виробили  алгоритм  запобігання та протидії. Віта Володимирівна Тернавська, методист районного методичного кабінету, ознайомила присутніх з  особливостями використання  методу сторітелінгу в виховній роботі. Учасники семінару навчилися застосовувати цей метод для формування дружніх стосунків в учнівському колективі, отримали методичні рекомендації.

Засідання районного парламенту дітей

 14 листопада 2018 року відбулося засідання районного парламенту дітей. Ярослав Валерійович Жабчіц, керівник гуртка "Лідер" Голованівського районного будинку дитячої та юнацької творчості, координатор районного парламенту дітей провів зустріч делегатів шкільних парламентів, на якій було скоординовано і налагоджено співпрацю між координатором і дітьми, розроблено програму дій районного парламенту.


Інтелектуальна гра "Що? Де? Коли?"

9 листопада 2018 року в Голованівську відбувся районний етап інтелектуальної гри "Що? Де? Коли?". Позмагатися в ерудиції прибуло 10 команд із закладів загальної середньої освіти району. У захопливому турнірі інтеректуалів, який підготувала Лісовенко Ольга Павлівна, заступник директора Побузького центру дитячої та юнацької творчості, перемогла команда "Мозковий штурм" Побузької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.


Профорієнтаційна зустріч працівників національної поліції:

7 листопада 2018 року в Голованівську відбулася профорієнтаційна зустріч працівників національної поліції Кравця Олександра Вікторовича, старшого інспектора сектору організації відбору та проведення атестування поліцейських УКЗГУНП в Кіровоградській області та Папушой Вікторії Аркадіївни, начальника сектору кадрового забезпечення Голованівського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області з учнями 11 класів закладів загальної середньої освіти.







Про деякі питання організації в закладах освіти виховної роботи щодо безпеки і благополуччя дитини у 2018/2019 навчальному році

Лист МОН України від 7.08.2018 № 1/9-486 «Про деякі питання організації в закладах освіти виховної роботи щодо безпеки і благополуччя дитини у 2018/2019 навчальному році»
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України
від 07.08.2018 №1/9-486

Інформаційні матеріали про деякі питання  організації в закладах освіти виховної роботи щодо  безпеки й благополуччя дитини
У Конвенції про права дитини (КПД), яку Україна ратифікувала у 1991 році, зазначено, що діти повинні бути захищені від насильства, відсутності піклування, брутального поводження та експлуатації (ООН, 1989). Ці терміни розуміють як такі, що охоплюють захист від багатьох конкретних загроз, як-от дитяча праця, торгівля дітьми, катування, тілесні покарання, цькування, сексуальні домагання, сексуальні наруги та сексуальна експлуатація, вербування до збройних сил, збройні напади і стихійні лиха.
У свою чергу, питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі і гідності дитини  Закон України  «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.
Основними ідеями сучасної освіти, що підтримуються і поширюються Міжнародною організацією ЮНІСЕФ, є ідеї забезпечення прав, свобод та інтересів дітей, представлені в концепції програми “Школа доброзичливого ставлення до дитини” (“Child-friendly schools”) https://www.unicef.org/ukraine/ukr/
Виховання сучасних дітей, турбота про них, забезпечення їхніх прав в усіх цивілізованих країнах світу розглядається як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. За таких обставин базовими векторами консолідації зусиль різних органів державної влади та громадськості цілком слушно вважати безпеку й благополуччя дитини.
Кабінет Міністрів України 30 травня 2018 року постановою № 453 затвердив Державну соціальну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року
Метою Програми є забезпечення послідовної імплементації положень Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації, створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021 роки), а також досягнення Цілей Сталого Розвитку, затверджених Резолюцією Організації Об’єднаних Націй 70/1 “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року”, у частині дотримання прав дітей.
 У сучасному світі активізуються такі негативні явища серед дітей та учнівської̈ молоді як насильство, кібертретирування, секстинг, булінг тощо, що не може не викликати стурбованості й посиленої уваги широких кіл громадськості, освітян, батьків.
Цілком логічно, що виникає необхідність захистити, убезпечити, попередити наслідки впливу на особистість несприятливих факторів і чинників.
Вже ні для кого не таємниця, що суспільний запит спрямований на школу, яка є місцем, де дітей не тільки навчають, а, перш за все, школа є простором для їх повноцінного розвитку, осередком успішних, креативних і щасливих людей. А такий омріяний заклад освіти можливий лише в атмосфері фізичного комфорту, сприятливого соціального та психологічного клімату, який підтримує особистість, яка розвивається, вчасно реагує на її потреби та з повагою ставиться до її особливостей.
Для дітей та молоді несприятливі впливи середовища насамперед виявляються у вигляді складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфлікти з батьками, друзями, учителями, нерозуміння з оточуючими тощо), у проявах психологічного та емоційного насильства (ігнорування, приниження, погрози, недоброзичливе ставлення тощо), у дії несприятливих факторів, пов’язаних із процесом навчання.
Найголовнішою проблемою, що стосується цькування в закладі освіти, експерти називають розрив між поколіннями. Причинами цього є природна втрата монополії батьків на авторитет, посилення цінностей індивідуалізму в суспільстві, який витісняє на другий план цінності сім’ї, та розвиток інформаційних технологій, що дозволяє дітям самостійно отримувати необхідну інформацію.
Саме через цей розрив у комунікації поколінь 48% дітей, відповідно до того ж опитування UNICEF, ніколи не розповідали про випадки насильства в закладі освіти, а 25% – говорили про це не з дорослими, а з другом, братом чи сестрою. З тих, хто мовчать, – 40% соромляться про це говорити, а 22% заявили, що це нормальне явище.
Агресія і залякування серед школярів стали серйозною проблемою в Україні. За даними дослідження ЮНІСЕФ понад 80% дітей у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням у закладах освіти, 24% дітей стали жертвами булінгу, а 48% з них нікому не розповідали про ці випадки. Батьки звертаються в поліцію тільки в тих випадках, коли вже завдано тілесних ушкоджень дітям – щонайменше, середньої тяжкості.
Форми шкільного булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (наприклад щодо зовнішнього вигляду дитини); задирство; фізичні та психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей та ін.
Діти, які зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких, молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.
Проблема цькування у школі існує давно, та лише зараз суспільство почало говорити про це відкрито. Міністерство освіти і науки України розпочало роботу над проектом “Безпечна школа”, до якого закликає долучитися всіх небайдужих та підтримати ідею протидії цькуванню. У березні поточного року вдалося заручитися підтримкою всесвітньо відомого оратора Nick Vujicic, який  провів мотиваційні зустрічі з учителями та учнями, розпочавши відверту розмову про булінг. Відеоматеріали про ці зустрічі розміщені у вільному доступі на сайті МОН і ми радимо їх використати в учнівських колективах з метою протидії цькуванню.
Пропонуємо творчо підійти до проведення виховних заходів із використанням окремих відеороликів, виготовлених за матеріалами мотиваційних зустрічей Ніка Вуйчича із підлітками, педагогічними працівниками та батьківською  громадськістю м. Києва.
Увазі педагогічних працівників пропонується 17 відеороликів кожен з яких може бути окремою темою розмовою з дітьми, як то у формі круглих столів, диспутів, брейн-рингів, написання есе тощо:
  • А чи готовий ти сьогодні робити зміни навколо себе
  • Де брати любов до тих, хто тебе принижує або ігнорує
  • Живе опитування по булінгу
  • З чого почати боротьбу з булінгом у школах
  • З яких слів потрібно почати діалог під час булінгу в школі
  • Прийми себе таким як є
  • Результати опитування підлітків щодо суїциду з причин булінгу; але ти можеш змінити статистику
  • Стережіться, бо що посієш те й пожнеш. Про стосунки
  • Ставлення Ніка Вуйчича до пропаганди ЛГБТ
  • Ти можеш зіграти ключову роль у чиємусь житті
  • Ти можеш стати рушійною силою на добро
  • .Допоможи собі, рятуючи інших
  • Україна стала на шлях реального вкладу в майбутнє покоління. Оцінка Ніка Вуйчича
  • Цінності, які вкладаються в дітей Мексики та США.А чого хочемо ми?
  • Як довіряти і бути вдячним
  • Як Нік Вуйчич боровся з булінгом у своєму житті
  • Який я всередині
  • Які у мене цінності
Безпечна школа – Нік Вуйчич (ВІДЕО) . 
Впроваджуючи проект “Безпечна школа”, Міністерство освіти і науки України прагне і закликає всіх керівників закладів освіти створити школу дружню до дитини без приниження і образ, школу, яка сприяє збереженню гідності дітей, школу, яка виховує вміння розуміти один одного і в якій панує атмосфера добра, школу яка навчає терпимому ставленню до відмінностей .
З метою формування безпечного середовища в закладах освіти та толерантних стосунків у суспільстві Міністерство започаткувало флешмоб #ВсеЩоТебеНеВбиває . Ми вдячні кожному, хто щиро та відкрито починає говорити про цькування, про людські емоції та життєві історії, що стоять за ним. Тому підтримуємо самі та закликаємо всіх приєднатися до флешмобу.
Реформа освіти в Україні набирає обертів. Враховуючи процес децентралізації влади, перед територіальними громадами постає питання і управління освітою. Створення ефективної системи освіти є завданням складним та надзвичайно відповідальним. Тому для освітян важливо мати дієвий інструментарій для цієї роботи.
На сайті МОН розміщений у вільному доступі банк педагогічних технологій (інструментарію) у рубриці «Корисні посилання щодо теми антибулінгу» для використання в профілактичній роботі в закладах освіти.
В перспективі Міністерство передбачає застосування додаткових важелів реагування щодо насильства в закладах освіти, зокрема, включити до критеріїв перевірки закладів загальної середньої освіти шкільне безпечне середовище та визначити сферу відповідальності керівників закладів освіти; врахування під час атестації педагогічних працівників їх рівня практичних і теоретичних знань з питань запобіганню булінгу в закладах освіти та врегулювання конфліктних ситуацій, пов’язаних із цим питанням у закладах загальної середньої освіти.
Спеціальна рубрика «Корисні посилання щодо теми антибулінгу» розміщена на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua).
Діти є найнезахищенішою і найуразливішою частиною суспільства, повністю залежною від дорослих. Часто діти продукують насильство в закладах освіти, маючи гіркий досвід життя та жорстокого поводження в родині.
За статистикою, яку оприлюднили під час голосування за Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», понад 3 мільйони дітей в Україні щороку спостерігають за актами насильства у сім’ї або є їхніми вимушеними учасниками, а майже 70%  жінок піддаються різним формам знущань і принижень. Щорічно близько 1500 жінок, і ця тенденція збільшується за останні три роки, помирають від рук власних чоловіків. Діти скривджених матерів у 6 разів схильніші до суїциду, а 50% – до зловживань наркотиками. Майже 100% матерів, які зазнали насильства, народили хворих дітей – переважно з неврозами, заїканням, енурезами, церебральним паралічем, порушенням психіки.
Сексуальне насильство в сім’ї – найбільш прихована, латентна, форма насильства. Існують дані, що контактного сексуального насильства до 14 років зазнали 20% дітей. Сексуальне насильство над дітьми – прихована проблема і точну  кількість потерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними Ради Європи,  кожна п’ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. За цим режимом доступу можна скористатися  матеріалами, як навчити дитину захищатися від сексуального насильства. 
З метою виконання законодавчих вимог у звязку із прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Міністерство надіслало до органів управління освітою лист щодо підвищення рівня інформованості здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі і гідності, насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також дискримінації за будь-якими ознаками  (лист МОН від 20.03.18 №1/9-168).
У навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на дітей та підлітків залежить від багатьох чинників: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління), побутові умови, морально-психологічний клімат, загальна культура, мікроклімат в родині, спілкування батьків із дитиною, єдність інтересів членів родини.
Міністерство підготувало та направило методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини. адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480).
У першому півріччі 2018 року 5 541 дзвінків надійшло на Національну дитячу «гарячу» лінію. 25,3 % дітей  цікавили питання щодо прав дітей та діяльності «гарячої лінії», 16.9% -жорстоке поводження  з дітьми, комерційна експлуатація дітей , 15,4%-стосунки в родині, 12,3% – психологічне здоров’я (самотність, страхи, суїцид), 9,4 % – правосуддя щодо дітей, 6%- стосунки з однолітками тощо.
Просимо пошири в закладах освіти інформацію про діяльність Національних ліній ( інформаційні стенди, на сайтах закладів тощо ). Зокрема,   «Гаряча лінія» з питань протидії булінгу працює за номером 116 000. Батьки та члени родини мають можливість отримати консультації щодо ознак насилля по відношенню до їх дитини і рекомендації, що робити в такій ситуації.  http://magnolia-tv.com/en/node/3859
Консультації для дітей та дорослих, чиї запити стосуються дітей, здійснює Національна дитяча «гаряча лінія» за безкоштовним  номером 0-800-500-225 та коротким безкоштовним номером для абонентів КиївСтар та Лайфселл – 116 111.
На Національній дитячій «гарячій лінії» консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Лінія працює по будням з 12 до 20 години та в суботу з 12 до 16 години і є анонімною та конфіденційною.
Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп’ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.
Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв’язання задач.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.
Усвідомлюючи, що інформаційно – комунікаційні технології ( ІКТ )  є важливим інструментом у житті дітей для освіти,  соціалізації,  вираження та залучення,  водночас їх використання може створювати ризики, включаючи насильство, експлуатацію та жорстоке поводження; Беручи до уваги Стратегію Ради Європи про права дитини (на 2016-2021  роки), яка визначила права дитини в цифровому середовищі як один із пріоритетних напрямків та Стратегію управління Інтернет Ради Європи ( на 2016-2019 роки ),згідно з якими Інтернет повинен бути безпечним, надійним , відкритим та сприятливим середовищем для всіх, включаючи дітей, без дискримінації ухвалено Комітетом Міністрів 4 липня 2018 року на 1321-му засіданні заступників міністрів, ухвалені Рекомендації СМ/Rek ( 2018) 7 Комітету міністрів, відповідно до положень статті 15.b Статуту ради Європи   про принципи дотримання, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі .
Просимо довести до відома та використання в практичній роботі керівників закладів освіти та педагогічних працівників зазначені рекомендації Ради Європи.
Актуальною залишається профілактична робота щодо торгівлі людьми. Торгівля людьми – це злочин, жертвами якого можуть стати чоловіки, жінки і діти, як з метою примусової праці, так і сексуальної експлуатації.
Нині у світі понад 21 мільйон людей є жертвами примусової праці. Чоловіки, жінки і діти потрапляють до рук торговців людьми, як у власних країнах, так і за кордоном. При цьому страждають усі країни – і країна походження, транзиту, і країна призначення. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми.
За перше півріччя 2018 року Національна поліція України  виявила майже 200 фактів торгівлі людьми, з них 108 – це сексуальна експлуатація. Наразі визнані потерпілими 91 жінка, 49 чоловіків, 9 неповнолітніх і 7 малолітніх дітей.
Відповідно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173). Міністерство, органи управління освітою, заклади освіти впроваджують в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їх батьків з питань протидії торгівлі дітьми.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №111 від 24.02.2016 року,  затверджено  Державну соціальну програму протидії торгівлі людьми на період до 2020 року
Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання та протидії торгівлі людьми є впровадження варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для закладів освіти.
У 2018 році було проведено оцінювання впровадження зазначеної програми і Міністерство надіслало «Звіт за результатами оцінювання процесу та результатів впровадження у закладах освіти України програми виховних заходів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» з питань попередження торгівлі людьми» ( лист від 04.04.2018 № 2/9-198).

Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних націй у 2013 році 30 липня було проголошено Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми; 18 жовтня – Європейський день боротьби з торгівлею людьми, який започаткований Європарламентом у 2007 році.
З цього приводу Міністерство направило відповідний лист органам управління освітою і наукою щодо розповсюдження соціальної реклами та відеороликів з протидії торгівлі людьми, проведення до зазначених  дат  інформаційних  кампаній, спрямованих на усвідомлення дітьми та молоддю знань про те, що найвищою цінністю будь-якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека.
Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 06.08.2018    № 31627/1/1-18 до листа Міністерства  соціальної політики від 02.08.2018 № 15079/0/2-18/38  щодо протокольного рішення засідання Міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству  в сім’ї та протидії торгівлі людьми  просимо організувати належне виконання та до 1 грудня 2018 року повідомити  МОН про проведену роботу щодо:
  • проведення моніторингового дослідження стану виконання в системі освіти  законодавства у сфері протидії торгівлі людьми та діяльності закладів освіти щодо надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;
  • забезпечити, щоб всі фахівці сфери освіти, які можуть контактувати з імовірними постраждалими від торгівлі людьми, а особливо дітьми, які постраждали від сексуальної або трудової експлуатації, повною мірою усвідомили порядок проактивної ідентифікації, встановлення постраждалим відповідного статусі та надання допомоги;
  • забезпечити належне реагування всіх педагогічних працівників закладів освіти на випадки торгівлі людьми у відповідності до Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783;
  • включити питання попередження торгівлі людьми до освітніх програм закладів загальної середньої, професійної ( професійно-технічної) та вищої освіти, регулярно проводити інформаційну роботу;
  • усунути ризики втягнення у торгівлю людьми учнів, які цілодобово перебувають у закладах освіти, що належать до сфери управління МОН.
Організація та проведення профілактичної правовиховної роботи, спрямованої на зниження рівня злочинності серед дітей і молоді є одним з актуальних і соціально важливих завдань, що стоять перед органами управління освітою та педагогічними колективами закладів освіти.
За інформацією Управління ювенальної превенції Національної поліції України за перше  півріччя 2018 року  дітьми, або за їх участю вчинено:
-3002 кримінальні правопорушення, з них 553 у групі неповнолітніх разом з дорослими, та 258 у групі тільки неповнолітніх;
– 86 особливо тяжких кримінальних правопорушень,
– 1263 тяжкі кримінальні правопорушення, що вчинені неповнолітніми або за їх участю;
-19 умисних вбивств;
-24 тяжкі тілесні ушкодження;
-3- умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого;
-3 незаконне позбавлення волі або викрадення людини;
-3 згвалтування ( та замах);
-2 насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;
-246 грабежів;
-74 розбої;
-72 шахрайства;
-1828 крадіжки;
-109 крадіжки із квартир;
-11 незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами;
-147 незаконне заволодіння транспортними засобами;
-82 незаконне заволодіння автомобілями;
-64  хуліганства;
-121 злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;
-4 злочинів, передбачених ст. 307 КК України ;
-46 злочинів, передбачені ст.307 ( збут) КК України ;
-2 наруги над могилою;
-5 про завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян тощо.
Найтривожніша ситуація склалася у Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій, Харківській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Запорізькій, Хмельницькій областях  та м. Києві.
Враховуючи викладене, Міністерство вважає, що  зазначена ситуація вимагає посилення системної роботи з формування правової культури учнів, виявлення та усунення причин і умов, що сприяють учиненню дітьми правопорушень, подолання негативних проявів у молодіжному середовищі;
проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки;
провести інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, сприяти в організації змістовного дозвілля та позакласної зайнятості цієї категорії дітей;
налагодити міжвідомчу взаємодію з підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України, службами у справах дітей, соціальними службами для сім’ї, дітей та молоді.




Булінг у школі



Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.
Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.
Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:
  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.
Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.
Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:
  • 1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;
  • 2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.
Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:
  • переслідувач (булі);
  • жертва;
  • спостерігач.
У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.
Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус:
  • вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
  • вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
  • вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.
Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:
  • вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;
  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.
Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.
Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.
Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля.
Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.
Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.
Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи.





« Не зорі падають із неба, зірки ідуть на небеса! »
                                                                                  ВЕЧІР, ПРИСВЯЧЕНИЙ ПАМ’ЯТІ НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА



Обладнання. відеозапис, газетний матеріал, портрет, книжка “Пісні Назарія Яремчука”.

Він так співав, що мав у горлі мозолі.
Він так співав, що крилами йому став голос.

І істинним                                                                                                                   Був він – ангел на Землі!

                                                                                                    Андрій Демиденко

Викладач

            Є дати, які не можна зітерти, викреслити з людської пам’яті, є імена, які надовго залишають по собі добру згадку, а тому із їх смертю погодитись важко. Болем озивається душа, коли згадуєш В.Івасюка, В.Висоцького, Є.Гуцала, Назарія Яремчука. Подивіться, на дошку, на дату народження і смерті цієї людини. Нещодавно в одній газети мені довелося наштовхнутися на думку про те, що наближення дня народження продовжує життя жінкам і скорочує (зменшує) її у чоловіків. Чи не торкнулась ця закономірність Н. Ярем-чука – видатного естрадного співака, народного артиста України, про якого і піде сьогодні мова.
            Мети не ставлю, кожен візьме для себе те, що хоче, що може, що потрібно. Ми пройдемо стежками його життя і віддамо належне цій неповторній особистості. (Лунає пісня).
В терновому вінку мелодій
навіщо йдеш на небеса,
На кого кидаєш, на кого
Весняний наш пісенний сад?
Заб’ється мати в дикій тузі,
І сивим левом стане Львів
На кого кидаєш ти друзів,
І ворогів, і ворогів.
Пішов у синє небо він,
Мій брат по долі і по крові,
І стогне дзвін, сумує дзвін
В душі, і в музиці, і в слові.




Ці слова в свій час поет Юрій Рибчинський написав з приводу трагічної смерті композитора, співака В.Івасюка ; ці слова він читав і в Палаці “Україна в дні пам’яті Н.Яремчука в дещо зміненому вигляді:
“Чи так у небі ангели співають,
як тут співав Назарій Яремчук.”
Бо це браття не тільки по крові, а й по духу, друзі – однодумці. Звідки прийшов до нас Буковинський соловей?
            Виступи студентів.
1-й ведучий. Н.Яремчук народився 30 листопада 1951року в селі Рівня Виж-ницького району Чернівецької області, в селянській родині, був четвертою дитиною. Батько мав чудовий тенор, співав у церковному хорі, а мами теж добре співала та була неперевершеною акторкою у Вижницькому народному театрі. Тому і не дивно, що син почав співати змалку, бо в сім’ї співали всі.
            А пізніше він обов’язково скаже слово вдячності батькам за пісню.
Пісня “Родина”. Музика О.Злотника, слова В.Крищенка
2-й ведучий. У 1963-му закінчив початкову школу у рідному селі. Потім навчався у школі-інтернаті у Вижниці. У 1969 році закінчив Вижницьку середню школу і спробував вступити на географічний факультет Чернівецького університету та спроба виявилась невдалою, а тому закінчив курси шоферів.
            Саме в цей час вокально-інструментальному ансамблю “Смерічка” потрібні були юні співаки. Голос Назарія, дзвінкий і приємний, сподобався, він легко вписався в колектив, його полюбили всі. Тут відбулась зустріч із Василем Зінкевичем. Пісні “Смерічки” того часу стали популярними і згодом увійшли до золотого фонду української естради, принесли всесвітнє визнання.
            (Показую відеозапис “Смерічки”, звучить пісня “Червона рута” В.Івасюка у виконанні Н.Яремчика і В.Зінкевича).
3-й ведучий. У 1973 році ансамбль запросили на професійну сцену – до Чернівецької філармонії. Так голос Назарія мужнів, кристалізувалася самобутня манера виконання. Він учився у всіх, умів поважати кожного в житті, у праці, у пісні, але ніколи не цурався свого. (Пісня “Усміхніться мені”. Музика В.Шабашевича, слова В.Крищенка).
Учень  читає спогади(додаток 1)
1-й ведучий. Перше мистецьке визнання : за виконання пісні «Горянка» солісти «Смерічки» Назарій Яремчук та Василь Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу «Алло, ми шу-каємо таланти»
1972 рік – обласна комсомольська премія імені К.Галкіна.
 1981 рік - дипломат Міжнародного фестивалю “Братиславська ліра.”
1982 рік – Республіканська премія імені М.Островського.
1984 рік – лауреат Всесоюзного конкурсу до 40-річчя Перемоги.
1985 рік – дипломат ХІІ Всесвітнього конкурсу до 40-річчя Перемоги.
Дуже багато працює – бере участь у гастрольних поїздках по колишньому Союзу, популярних фестивалях “Київська весна”, “Московські зорі”, “Кримські зорі”, “Білоруська осінь”, “Білі ночі”. Звучав його голос і на Чорно-бильській АЕС. Його пісні звучали , як реквієм. Співак тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де висту-пав перед ліквідаторами аварії.
Звучить пісня “Полісяночка”. Музика Г.Татарченка, слова В.Крищенка.
2-ий ведучий. У 1975 році Н.Яремчук закінчив географічний факультет Чернівецького університету і почав працювати на кафедрі економічної географії, але перемогла пісня. У кожній пісні він намагався передати частку своєї душі.
       Учениця  читає спогади сестри Дарини Яремчук.
«Це було в кінці лютого 1993року. Зненацька випав великий сніг, затріщали морози. А в цей час Н. Яремчук, П. Двор-ський, О.Гавриш і ансамбль «Смерічка» виступали з концертами в карпатських селах Путильського та Верховинського районів. Одного разу перед концертом до Назарія Яремчука підійшов хлопчик років десяти з листом від свого класу. У ньому писалося: «Слава Ісусу Христу! Вельмишановний Назарію Яремчуку, дуже просимо Вас впустити нас на Ваш концерт. Ми будемо сидіти тихо. До нас рідко приїжджають артисти, а Ви – вперше. Ми без грошей, бо весь тиждень живемо у пришкільному інтернаті. Дуже любимо пісню «Батько і мати»у Вашому виконанні. Будемо пам’ятати Вашу доброту. Діти з пришкільного інтернату: Ромко, Женя, Таня, Володя, Сергій, Василь, Марія, Світланка, Марія, Василь, Іван та Олександр». Звичайно, всіх цих дітей пропустили на концерт і посадили у першому ряді. А за кулісами, поряд зі сценою, у так званій гримерній, плакали всі, особливо Назарій. Напевно, згадав своє босоноге дитинство і Вижницьку школу-інтернат. Він ніколи не нарікав на долю. Ні! Кожен іде своєю стежинкою у житті. Але у нього щеміла душа від співчуття до цих маленьких гуцуликів , від болю за цей талановитий і бідний народ, частинкою якого був і він – Назарій. Для тих дітей, як ніколи, звучав його голос. То був, мабуть, найкращий його концерт»
 (Звучить пісня “Батько і мати”. Слова В.Крищенка, музика О.Злотника).
3-й ведучий. У 1978 році йому присвоєно звання заслуженого артиста України, нагороджено орденом Дружби народів. У 1988 році Н.Яремчук закінчує інститут культури, факультет сценічної режисури. Його голос, його виконання не сплутаєш ні з ким. У кожному українському домі він як рідний, як добрий давній знайомий зі своєрідною манерою виконання, прекрасним голосовим тембром, життєрадісний, врівноважений, зі щирою посмішкою на вустах, скромний, без зіркової хвороби. “Кришталево чиста в мистецтві людина”, - сказав про нього поет Микола Сингаївський.
Пісня “Стожари”. Музика П.Двірського, слова В.Кудрявцева.
1-й ведучий. У 1987 році Н.Яремчук отримує звання народного артиста. 25 років творчості – це святе служіння своєму народові, тій українській пісні, що всмоктав з молоком матері. Його пісня звеличує, піднімає гідність, вертає молодим козацьку славу, дбає про невмирущу історію минулих поколінь.
Пісня “Гей ви, козаченьки”. Музика Г.Татарченка, слова В.Крищенка.
2-й ведучий. За назвами пісень, які виконував, часто отримував друге ім’я – білий птах, лелека з України, ангел, чорнобилець з Карпат – це все Назарій Яремчук.
Пісня “Лелека з України”. Музика Г.Татарченка, слова В.Крищенка.
1-й ведучий  1991-1993рр. поїздки в Канаду, США, Бразилію … У багатьох країнах хотіли почути його пісні.
            У 1995р. Назарій почуває себе зле і їде лікуватися до Канади. Однак операція не допомогла, відчуваючи, що помирає, співак повертається на Україну, щоби доспівати свої останні пісні.
            30 червня 199року його не стало…
Учень  читає вірш Степана Галябарда «Пісня райського саду»
Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля – тільки мить.
Я не вірив ніяк, що до мене прийде день останній
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я ж так вірив у зорі і очі.
І душею своєю я вас, як умів, причащав,
Але, видно, Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав щоб у райських садах я співав.
На могилі моїй посадіть молоду яворину
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх. Та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний
Де таких вже, як я, назліталася ціла сімя,
Тільки нащо мені ті блаженства – розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротина моя?
У далеких степах якось  раптом усе я покину,
Бо війне мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.
2-а ведуча. У березні 1996року Указом Президента України Яремчуку Назарію Назаровичу присуджено (посмертно) Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка
3-й ведучий. Життєва доля Назарія тісно пов’язана з талановитою плеядою україн-ських естрадних співаків, композиторів, музикантів, поетів, починаючи з 60-х років. Це Дутківський, В.Івасюк, С.Ротару, Двір-ський, Зінкевич, І.Крутий, О.Мозковий, І.Братущик, О.Хома, А.Матвійчук, Добрян-ська, Ю.Рибчинський, Дементьєв, Галабарда. І тому саме вони і після смерті залишилися вірними друзями, стали організаторами вечора пам’яті Назарія Яремчука в Палаці “Україна”, адже він так хотів устигнути зробити творчий вечір.
Із вуст В.Зінкевича: “Н.Яремчук – національна гордість нашого народу. Він був тим співцем, який дійсно окреслив траєкторію своєї зірки вірною любов’ю до України. Вона, наша ненька держава, повсякчас була його музою. Для мене саме від цього духовного джерела розпочинається він як особистість, як людина. І додати до цього щось неможливо. Назарій вірно служив своїй музі. Тому був для нас таким природнім і зрозумілим, як і наша українська пісня. Назарій творив і стверджував її русло. І тому результат його праці – живий. Живий! Як складова творчого процесу вітчизняної культури. Радісно на душі, що наша повноводна пісенна ріка справді має силу, має прекрасних співців: від Дмитра Михайловича Гнатюка – до синів Назарія Яремчука. Ось у цьому і був зміст його життя. Кажуть, ніби згасла зоря Назарія Яремчука. Ні, вона не згасла. Як ніколи не згасне його дивна музика, його дивна пісня.
 Я певен, що коли очі Назарія закрились, здригнулись гори ”.
Пісня “ Вишиванка ” Музика О.Злотника, слова Г.Булах.
1-й ведучий. Із спогадів Дарини Яремчук: “Голос Назара чистий, як ранкова зоря, щедрий, як колосиста нива, високий, як голубе небо, завжди буде нести добро в людські серця. Адже співав він, будучи тяжко хворим, і вірив в людські серця, вірив, що високе мистецтво врятує світ і допоможе людям жити ”. (відеозапис останнього концерту співака )
2-й ведучий. Степан Пушик відзначає: “Народився Назарія Яремчук над Черемошем. Він гуцул. А той, хто співає на полонині, далеко посилає свій голос. Так і Назарій Яремчук – пісні посилав далеко, далеко, аж до людських сердець, які хвилюються і сьогодні сумують, що нема межи нами цього генія з опришківського краю ”.
(Звучить пісня “Одинокий вожак”. Слова В.Крищенка, музика Г.Татарченка).
Учень читає  листа молодого поета Волошина «Хочу надіслати на ваш розсуд одну з пісень, яку я присвятив Назарію Яремчуку. Якщо в тексті і будуть погрішності, ви мене поправте, але повірте, писав від всього серця, бо щиро поважаю Назарія і всю його родину.»
З дитинства пам’ятаю голос твій,
З твоїх пісень вивчав я рідну мову,
«Червона рута» й «Водограю» дзвін
Звучать і нині в краю світанковім!
Були в твоїм житті й важкі часи,
Та ти ніколи не кривив душею, -
Не плив на хвилях модної «попси», -
Край рідний славив піснею своєю!
Зросли орлами соколи – сини,
В них твій талант і посмішка іскриста,
Ти з неба їх, мій друже, захисти, -
Хай процвітає рід ваш голосистий!
Приспів:
Назарію, Назарію, зірницею яскравою
Ти в небі українськім пролетів!
Назарію, Назарію, нев’янучою славою
Навіки з нами твій чудовий спів!
2-а ведуча. Пам'ять про співака не згасає. Відбуваються музичні конкурси, що носять його імя. Випущено компакт-диск «Оркестр природи» з записами його пісень. Готуються до випуску ще збірки на СD та книга спогадів про Назарія. Планується відкрити музей у будинку, де він мешкав.
            Фонд Н.Яремчука допомагатиме молодим творцям української пісні, плекатиме нові пісенні паростки для піднесення нашої національної культури, духовного розвитку України.





Учень читає уривок вірша «В терновому вінку мелодій» Юрія Риб-чинського

Без тебе літо, мов зима,
Скажи мені, на тому світі
Є Україна чи нема?
Чи справді там за небокраєм
Не знають наші кривд і мук,
Чи там так ангели співають,
Як ми в часи тяжких розлук?
Ти був шаленим і відвертим
З блакиттю чистою в очах,
Без тебе всі роялі мертві,
Без тебе всі скрипки мовчать.
Як важко, брате мій, без тебе
Вкраїнську пісню колисать,
Не зорі падають із неба,
Зірки ідуть на небеса!
(Пісня “Рано повертати до зими ” Слова В.Крищенка, музика О. Пушкаренка. ).




МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
О. М. Гулка,
методист лабораторії моніторингових досліджень навчально-методичного центру оцінювання якості освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
імені Василя Сухомлинського»
Значна роль у вихованні, розвитку, соціальному становленні особистості нині належить саме позашкільним закладам освіти, діяльність яких охоплює вільний час дітей та молоді й заснована на добровільності, особистісно орієнтованому підході до інтересів і здібностей кожного вихованця, є різноспрямованою й поліваріативною. Саме останнє надає їй відчутної відмінності від інших складових національної освітньої системи й водночас позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти України.
У нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманітаризації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та позакласної роботи.
Сутність позашкільної освіти та виховання, як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо.
Головна мета позашкільної освіти та позакласної роботи – створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка підлітків до життя в умовах переходу до ринкової економіки при впровадженні якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків, задоволення їх освітніх потреб шляхом залучення до науково-експериментальної,

дослідницької, технічно-конструкторської, художньої, декоративно-прикладної, еколого-природничої, туристсько-краєзнавчої та інших видів творчості.
Моніторингове дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи у закладах освіти Кіровоградської області дало можливість створити цілісне бачення стану кадрового та науково-методичного забезпечення процесу позашкільної освіти та позакласної роботи в області; з‟ясувати стан організації гурткової діяльності, відслідкувати динаміку особистісного розвитку учня, рівень його особистих зусиль, визначити рівень готовності педагогів до виховної діяльності, упровадження й використання сучасних педагогічних технологій. Дозволило отримати об‟єктивну і достовірну інформацію про стан розвитку позашкільної роботи закладу освіти на основі соціалізації і соціальної адаптації, єдності й взаємозв'язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії, інтеграції та диференціації освітньо-виховного впливу на особистість.
В процесі дослідження здійснено спробу визначення сутності пріоритетних завдань, що підлягають виконанню на всіх рівнях здійснення позашкільної освіти, а саме:
– дотримання органами управління освітою всіх рівнів, місцевими органами самоуправління статей Закону України «Про позашкільну освіту»;
– розширення мережі гуртків, секцій, клубів та інших творчих об‟єднань з метою створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку учнівської і студентської молоді, відкриття філій чи нових закладів, особливо у сільській місцевості;
– створення умов для забезпечення змістовного дозвілля, що, в свою чергу, викликає необхідність уживати заходи щодо діяльності позашкільних навчальних закладів як координаційних центрів виховної та організаційно-масової роботи в області, районі, місті й, особливо, в сільській місцевості;
– забезпечення якісної позашкільної освіти завдяки запровадженню типових навчальних планів і програм для гуртків за основними напрями позашкільної освіти, зміцнення, модернізація і розвиток навчальної; матеріально-технічної бази, насамперед їх комп‟ютеризація шляхом поліпшення ресурсного забезпечення позашкільних навчальних закладів за рахунок збільшення позабюджетних надходжень, раціонального використання бюджетних коштів, створення сприятливого нормативно-правого поля освітньо-виховної, профорієнтаційної та соціалізуючої діяльності цих закладів, запровадження піклувальних рад позашкільних навчальних закладів;
– пошук і підтримка обдарованої учнівської молоді на основі розвитку наукових товариств, Малої академії наук України та її територіальних відділень.
– підтримка з боку держави розробки та упровадження науково-методичного забезпечення особистісно-орієнтованого, профорієнтаційного та соціалізуючого змісту освіти дітей та учнівської молоді у позашкільних навчальних закладах;
– розробка сучасного науково-методичного та дидактичного забезпечення підготовки фахівців у галузі позашкільної освіти у вищих

навчальних закладах та нормативно-правового й фінансового забезпечення її упровадження в практику;
– посилення взаємодії позашкільних навчальних закладів із загальноосвітніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами, установами і громадськими організаціями, на основі розробки наскрізного особистісно-орієнтованого профорієнтаційного та соціалізуючого навчально-виховного змісту (від загальноосвітньої школи, позашкільних, професійно-технічних до вищих навчальних закладів);
– створення на всіх рівнях реалізації позашкільної освіти і виховання системи обміну інформацією з міжнародними організаціями і спілками, які здійснюють позашкільну освіту у відповідності до вимог часу та розвитку інформаційного суспільства.
Мета дослідження:
- з‟ясувати стан організації позашкільної освіти та позакласної роботи в ЗЗСО області та на основі отриманої інформації підготувати методичні рекомендації для організаторів позашкільної освіти та позакласної роботи в області;
- визначити основні критерії та показники, що впливають на створення цілісної моделі позашкільної освіти навчального закладу на основі національних та загальнолюдських цінностей.
Завдання дослідження:
- вивчити стан науково-методичного супроводу діяльності організаторів позашкільної освіти;
- вивчити стан організації розвитку позашкільної освіти та позакласної роботи закладу освіти;
- вивчити технологічні засади діяльності організаторів позашкільного процесу;
- здійснити статистичний аналіз стану позашкільної освіти та позакласної роботи (за результатами отриманої інформації);
- надати науково-обґрунтовані рекомендації щодо моделювання та розвитку позашкільної освіти та організації позакласної роботи в школі.
Основою позашкільної освіти є виховна діяльність педагогів, яка пов‟язана з плануванням передбачуваного результату і способів його досягнення, здійсненням розроблених планів і моделей, управлінням діяльністю та поведінкою людей, які реалізують ці плани. При цьому управлінська діяльність педагогів здійснюється на основі інформаційних потоків, які характеризують стан системи й ефективність її функціонування.
Організація позашкільної освіти базується на принципах: національної спрямованості, культуровідповідності, цілісності, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, особистісної орієнтації, превентивності, технологізації, адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості.
Головне завдання сьогоднішньої практики – створення виховного простору. Виховний простір – це не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь універсам цінностей культури і культурних

форм життя. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо).
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 28.05.2013 р. № 620 «Про проведення моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах», департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації від 16.08.2013 р.№449 «Про проведення моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах області», КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» від 31.10.2013 р. № 112 «Про проведення моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах області на період 2013-2017 рр.» було розроблено план заходів щодо проведення у 2013-2017 роках моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в закладах освіти області на період 2013-2017 рр., який передбачав 5 етапів дослідження. З них – 4 етапи: збір та обробка інформації, 5 етап узагальнення статистичної та аналітичної інформації за результатами дослідження.
У жовтні-грудні 2013 року відбувся I етап моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в закладах освіти області.
У дослідженні взяли участь 661 респондент з 25 адміністративних одиниць. З них 321 осіб із ЗЗСО міст області (4) та 336 осіб із ЗЗСО сільської місцевості (21). Моніторингове дослідження здійснювалось методом анкетування різних груп респондентів з 84 навчальних закладів області. Серед них: 329 осіб - педагогічних працівників, 166 осіб – учнів та 166 осіб – батьки учнів. Збір та обробка даних відбувалися згідно з вказаними термінами та регламентом процедури, без порушення вибірки.
У жовтні-грудні 2014 року відбувся IІ етап моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в закладах позашкільної освіти області.
У дослідженні взяли участь 331 респондент з 25 адміністративних одиниць. З них 203 осіб із ЗПЗ міст області (4) та 128 осіб із ПНЗ сільської місцевості (21). Моніторингове дослідження здійснювалось методом анкетування різних груп респондентів з 43 позашкільних навчальних закладів області. Серед них: 113 осіб – педагогічні працівники, 100 осіб – вихованці та 98 осіб – батьки вихованців. Збір та обробка даних відбувалися згідно з вказаними термінами та регламентом процедури, з порушенням вибірки.
До проведення моніторингового дослідження був залучений Державний заклад «Кіровоградський будинок художньої та технічної творчості», а саме – 1 керівник закладу, – 2 керівника гурткової роботи, – 2 вихованці та 2 батьків вихованців. З невідомих на те причин та без аргументованого письмового пояснення заклад не брав участі у проведенні моніторингового дослідження.
У листопаді-грудні 2015 року відбувся IІІ етап моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в закладах освіти області.

У дослідженні взяли участь 752 респонденти з 25 адміністративних одиниць. З них 369 осіб із ЗЗСО міст області (4) та 383 осіб із ЗЗСО сільської місцевості (21). Моніторингове дослідження здійснювалось методом анкетування різних груп респондентів з 84 закладів освіти області. Серед них: 416 осіб – педагогічні працівники, 168 осіб – учні та 168 осіб – батьки учнів. Збір та обробка даних відбувалися згідно з вказаними термінами та регламентом процедури, з порушенням вибірки.
У жовтні-грудні 2016 року відбувся ІV етап моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в закладах освіти області.
У дослідженні взяли участь 669 респондентів з 25 адміністративних одиниць. З них 328 осіб із ЗЗСО міст області (4) та 341 осіб із ЗЗСО сільської місцевості (21). Моніторингове дослідження здійснювалось методом анкетування різних груп респондентів з 84 закладів освіти області. Серед них: 333 особи – педагогічні працівники, 168 осіб – учні та 168 осіб – батьки учнів. Збір та обробка даних відбувалися згідно з вказаними термінами та регламентом процедури, з порушенням вибірки.
Аналіз результатів моніторингового дослідження дає змогу зробити висновки щодо якості проведення моніторингу стану позашкільної освіти та позакласної роботи в закладах освіти та виявити основні проблеми, які існують у навчальних закладах області.
Актуальність реформування існуючих раніше форм і методів позашкільної роботи в якісно нову систему позашкільної освіти та виховання дітей та учнівської молоді обумовлена рядом обставин. По-перше, в умовах демократизації суспільства, переходу до ринкових відносин відбуваються значні зміни у суспільній свідомості, а тому вагомого значення набуває погляд на особистість з позицій культурно-історичної педагогіки розвитку. По-друге, посилюється тенденція входження різних країн світу, в тому числі, української держави, до нової ступені цивілізації, науково-технічного та соціального прогресу. У цьому зв'язку актуалізується необхідність виховання особистості творчого типу, здатної до сприйняття інноваційних процесів у суспільстві, використання і впровадження нових технологій. По-третє, в сучасних умовах культурно-освітні, інформаційні, дозвіллєво-розважальні послуги користуються усе більшим попитом і у дітей, і у батьків.
Це вимагає концептуального визначення місця і специфіки позашкільної освіти та виховання у цілісній системі всебічного і гармонійного розвитку національної свідомості особистості в соціально-педагогічних умовах її життєдіяльності, а також додаткових заходів щодо збереження існуючої мережі позашкільних закладів як бази позашкільної освіти та виховання, що можливо за умови:
– державної підтримки їх діяльності;
– реформування змісту, форм і методів позашкільного навчально-виховного процесу;
– об'єднання зусиль органів місцевої влади, різних міністерств і відомств, творчих, громадських організацій у створенні умов у цих закладах для творчого зростання особистості;

– залучення сім‟ї до співпраці у вихованні та творчому розвитку дітей і учнівської молоді тощо.
Необхідність Концепції підкріплена правом кожної людини на вільний розвиток особистості (Конституція України, ст. 23), правом дитини на відпочинок, дозвілля, всебічну участь у культурному і творчому житті, надання відповідних можливостей для творчої діяльності (Конвенція про права дитини, ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року) та завданням освіти по забезпеченню повного розвитку людської особистості і її права вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатись мистецтвом, брати участь у наукових програмах і користуватися її благами (Міжнародна хартія прав людини, ст. 26, 27).
Позашкільна освіта та виховання – процес безперервний. Він не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії у другу: від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості, яка і формує потребу особистості у подальшому творчому сприйнятті світу.
Зміст позашкільної освіти та виховання у порівнянні з базовою і професійною освітою грунтується на інших засадах. Такими засадами є особистісні замовлення дітей і їх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність цієї ланки освіти, її нестандартність та варіативність Особливість позашкільного навчально-виховного процесу полягає у і проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б допомогти дітям зорієнтуватися і найповніше самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації.
Позашкільна освіта та виховання здійснюється в закладах, які покликані сприяти соціальній адаптації особистості у реальному житті, у відкритій системі соціалізації і розглядається як найбільш демократичний та гнучкий засіб залучення сім'ї до співпраці у вихованні і розвитку дітей і підлітків. Вона передбачає самостійний вибір і використання її суб'єктами доступних для сприйняття різноманітних форм і методів навчально-виховного процесу: визначення форм і методик навчання та виховання, тематики наукових досліджень, навчально-виховних курсів та спецкурсів і послідовність їх опанування з урахуванням вікових особливостей, здібностей та інтелектуальних можливостей особистості.
Система позашкільної освіти базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості, створених представниками різних національних спільнот України: суспільних та родинних цінностях, ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах і реалізується позашкільними закладами освіти, іншими закладами освіти у позаурочний час, дитячими молодіжними організаціями, творчими дитячими та молодіжними об'єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, у різних організаціях та установах.

Організація позашкільної діяльності дітей та учнівської молоді є одним з резервів підвищення якості та інтенсивності вирішення завдань суспільства в галузі освіти. Основними завданнями позашкільної освіти та виховання є:
– формування суспільно-громадського досвіду особистості;
– розвитку, стимулювання та реалізації її духовного і творчого потенціалу;
– створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя;
– залучення до особистістно значущих соціокультурних цінностей;
– задоволення потреб у професійному самовизначенні;
– забезпечення соціально-педагогічного захисту неповнолітніх та організація їх дозвілля;
– розвиток психофізичних ресурсів, зміцнення здоров'я, підтримка високої працездатності протягом всього періоду навчання;
– виховання вольових якостей, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя засобами фізичної культури та спорту.
60% респондентів (керівники гуртків) вважають, що ступінь активності учнів під час навчання залежить від забезпечення їх внутрішніх потреб та інтересів. 28% опитаних упевнені, що потрібно створювати відповідні умови для роботи учнів. І тільки 12% керівників гуртків вважають впливовими зовнішні стимули з боку батьків та педагогів.
Аналіз результатів моніторингового дослідження показав труднощі, які виникають під час організації виховної роботи. Це зокрема, велика кількість обов‟язкових заходів, згуртування колективу, важкий контакт з емоційно нестійкими дітьми, брак часу на якісну підготовку виховних заходів, творчих конкурсів, невисока творча активність учнів. від зовнішніх стимулів з боку педагогів, батьківвід внутрішніх потреб, інтересів дитинивід умов, створених для роботиінше12%
60%
28%
0%
Від чого залежить, на вашу думку, ступінь активності учнів під час занять у гуртках?

З результатів опитування видно, що у роботі керівників гурткової роботи більше позитивних сторін, але є і негативні, наприклад: 71,4% респондентів не задоволені заробітною платою, 22,9% - вважають професію не престижною, 24,3% - не належні умови праці, 22,9% - негативний соціальний захист.
Також під час моніторингового дослідження класні керівники внесли пропозиції щодо покращення умов позакласної роботи з виховання творчої активності учнів, а саме: скорочення кількості проведення обов‟язкових заходів; заохочення за перемогу в різних конкурсах; залучення дітей до науково-дослідницької роботи, проектної діяльності; підвищення відповідальності батьків; вирішення питання з обмеження негативного впливу телебачення; співпраця з колективами інших шкіл.
Результати моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи, яке було проведено в усіх районах/містах області, дають можливість зробити висновки про те, що в загальноосвітніх навчальних закладах проводиться планомірна систематична робота щодо організації виховного процесу. Це підтверджують такі результати дослідження:
– більшість респондентів задоволені організацією позакласної роботи;
– майже всі учні є активними учасниками позакласних заходів, зокрема позакласних годин, загальношкільних урочистих заходів;
– більшість учнів залучені до гурткової роботи;
– майже всім учням подобається відвідувати гуртки.
Отримані статистичні дані допомагають встановити, що респонденти позитивно ставляться до позашкільної освіти. Однак, не у всіх навчальних закладах Кіровоградської області є належні умови для проведення

різноманітних виховних заходів. Насамперед, матеріально-технічна база не відповідає сучасним вимогам: недостатня кількість новітніх засобів навчання, комп‟ютерної техніки для впровадження ІКТ під час проведення гурткової роботи. Також велика кількість паперової роботи, що відволікає від проведення основних занять, незначна кількість годин для гурткової роботи, завантаженість учнів, відсутність мотивації в школярів.
За результатами дослідження 71% керівників гуртків закладів освіти області не розробляють навчальні програми, посібники та методичні рекомендації, 29% - опитуваних займаються такою діяльністю. Отриманий результат показує, що керівникам гуртків необхідно працювати в даному напрямку, відвідувати різноманітні курси, семінари, конференції з даного питання.
Аналіз результатів дослідження дав змогу з‟ясувати особливості організації позакласної роботи в навчальних закладах:
- переважають у закладах освіти гуртки творчої діяльності;
Більше половини учнів Кіровоградської області схильні до творчої діяльності (співи, хореографія,), невеликий відсоток схильні до інтелектуальної та фізичної діяльності. Дуже малий відсоток респондентів зацікавлений у суспільно-корисній діяльності
- більшість учнів відвідують один або два гуртки протягом року;

Переважна більшість учнів закладів освіти області відвідують тільки один гурток. Невелика кількість (25%) відвідують 2 гуртки, і зовсім малий відсоток респондентів відвідує 3 та більше гуртків.
Основна частина учнів області вважає, що їх майбутнє залежатиме, насамперед, від власних здібностей, волі та умінь. 16% учнів сподіваються на підтримку батьків. Цікаво, що жоден з учасників опитування не має надію на підтримку друзів.
Проведення дослідження дало змогу виявити наступні фактори, що впливають на залучення учнів до позакласної роботи в навчальних закладах Кіровоградської області:
- зовнішні фактори (думка батьків, друзів);
- внутрішні фактори (розвиток здібностей, професійне самовизначення).

28% учнів Кіровоградської області ще не визначились, чи пов‟язані їх інтереси шкільних гуртків із вибором майбутньої професії. 32% учнів не поєднують інтереси гуртків та майбутньої професії. І тільки 40% респондентів зацікавлені у виборі професії, якій передує відвідування гуртка.
Аналіз результатів дослідження виявив такі проблеми в організації позакласної роботи:
– низька заробітна плата керівників гуртків;
– неналежне матеріально-технічне забезпечення позашкільної роботи – відсутність навчальних посібників;
– недостатнє розмаїття гуртків, відсутність гуртків, які відповідали б інтересам учнів.
Отже, для того, щоб позашкільна освіта та позакласна робота в закладах загальної середньої освіти відповідала сьогоденню, потрібна достатня матеріально-технічна база та відповідальне, креативне ставлення педагогів до своєї роботи. Для цього необхідні: забезпеченість навчальних закладів засобами ІКТ та навчально-методичною літературою, що відповідають вимогам ХХІ століття, підтримка керівництвом закладу освіти різних інновацій.
Майже 100% респондентів області, впроваджують у своїй діяльності інноваційний досвід вітчизняних та зарубіжних педагогів.
І, не дивлячись на різні перешкоди, які виникають під час роботи, адміністрація та педагогічні колективи закладів освіти прикладають максимум зусиль для вирішення завдань позашкільної освіти та позакласної роботи.

Література та джерела:
1. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні / Освіта України. – 2004. – № 94. – С.6–10.
2. Бех І. Д. Виховання особистості : підручник для вищих навчальних закладів / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2008. – 840 с.
3. Бєліков А.О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях. /А.О. Бєліков // Радянська школа, 1991. – №2. С. 9 – 15.
4. Бондар Л.М., Тихенко Л.В., Формування та розвиток позашкільного навчально-виховного мікросоціуму: практичний аспект / Л.М. Бондар, Л.В. Тихенко / Формування та розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному освітньому соціумі : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. 17-18 вересня 2008 року. / МОН України [та ін.] – Суми: Сумська обласна друкарня – 2008. – С. 78-83.
5. Бондар Л.М. Реалізація виховних ідей В.Сухомлинського в системі роботи з національного виховання та формування світоглядної свідомості особистості засобами навчально-дослідницької роботи еколого-натуралістичного напряму / Л.М. Бондар / Виховання дбайливого ставлення дітей до природи у світлі педагогічних ідей Василя Сухомлинського : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Суми: ПП «Рудень С.І.» – 2008 – С. 28-36.
6. Васильєв А.В., Тихенко Л.В. Інноваційність та креативність як організаційно-технологічна основа освітньо-розвиваючої діяльності Сумського територіального відділення МАН України / А.В.Васильєв , Л.В.Тихенко / Формування та розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному освітньому соціумі : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. 17-18 вересня 2008 року. / МОН України [та ін.] – Суми: Сумська обласна друкарня – 2008. – С. 125-134.
7. Висоцька Л. В., Рагуліна О. О. Модель організації еколого-краєзнавчої роботи в пересувному позашкільному навчальному закладі / Л. В.Висоцька, О. О.Рагуліна / Позашкільна освіта: стратегії, інновації, практика: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф, 21-23 травня 2009 р. / Міністерство освіти і науки України, Національний еколого-натуралістичний центр [та ін.] – Суми : ПП «Рудень С.І.» – 2009. – С. 129-134.
8. Голінкевич-Лелетка Н.Л. Освітня система “Мала академія наук України” як ефективна форма організації дослідницької діяльності учнів / Н.Л. Голінкевич-Лелетка / Формування та розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному освітньому соціумі : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. 17-18 вересня 2008 року. / МОН України [та ін.] – Суми: Сумська обласна друкарня – 2008. – С. 157-164.
9. Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта і виховання: теоретико-дидактичний аспект : монографія / Григорій Петрович Пустовіт. Кн. 1 : Вид. друге доп. і випр. – Видавництво МДУ ім. В. О. Сухомлинського. 2010. – 379 с.
10. Пустовіт Г. П. Теоретичні концепти мети сучасної позашкільної освіти і виховання / Григорій Петрович Пустовіт // Педагогічна і психологічна науки в Україні : зб. наук. праць : в 5 т. – Т.1 : Загальна педагогіка та філософія освіти. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С. 95– 107.
11. Позашкільна освіта в Україні: навч. посіб. /За ред. О.В. Биковської. – П47 К.:ІВЦ АЛКОН, 2006. – 224с.
12. Коберник О.М. Проектування навчально-виховного процесу в школі / О.М. Коберник. – К.: Хрещатик, 1996. – 153 с.
13. Кизенко В.І. Педагогічні функції і змісті факультативного навчання в основній школі / Кизенко В.І. // Педагогіка і психологія – 1997. – № 2. – С. 24 – 32.